Електроліти в сучасних акумуляторах — Реферат
Акумулятор ( з латинського acculturation збирач), пристрій для накопичення енергії з метою її подальшого використання. Електричний акумулятор перетворює електричну енергію в хімічну і при необхідності забезпечує зворотне перетворення. Використовується як джерело електричної енергії.
Електороліт — речовина, яка проводить Електричний струм внаслідок дисоціації на іони, що відбувається в розчинах і розплавах, або руху іонів кристалічних решітках твердих електролітів
Електроліт має широке розповсюдження. Найбільш часто він використовується для отримання струму, згодом використовуваного як джерело енергії. В сучасних акумуляторах кислотний електроліт, в який вміщуються свинцові батареї — один з найважливіших елементів.
Широке застосування електроліт має і в побуті, наприклад для ремонту готуючи до фарбування поверхню її обробляють електролітом, внаслідок чого вона повністю знежирюється.
Автомобільний акумулятор заряджається завдяки проходженню різних хімічних реакцій в своїй структурі, що обумовлює накопичення необхідного для роботи заряду. Рівень зарядженості акумулятора безпосередньо залежить від щільності сірчаної кислоти, яка в процесі функціонування батареї знижується.
Електроліт кислотний для акумуляторів виготовляється в ході додавання сірчаної кислоти в дистильовану воду. Якість розчину сірчаної кислоти є дуже важливим фактором, адже наявність технічних матеріалів поступово призведе до суттєвого зменшення обсягу акумулятора, що буде обумовлено прогресуючим процесом саморазрядки.
Акумулятор складаєтся з свинцевих пластин і аствора сірчаної кислоти. Свинець, який зазвичай слабкі органічні кислоти легко руйнують, дуже стійкий до впливу сірчаної кислоти. Навіть сильно концентрована і нагріта, вона його не роз’їдає. Причина в тому, що при впливі сірчаної кислоти на свинець утворюється захисна важкорозчинна плівка Сульфат Свинцю, що перешкоджає подальшому руйнуванню металу.
Акумулятор це хімічне джерело струму, в якому реакції відновлення- окиснення супроводжуються отриманням -віддачею електричного заряду. У зарядженому АКБ сірчана кислота знаходиться в електроліті, а в розрядженому на свинцевих електродах. У вигляді сульфату свинцю.
Електричний акумулятор — Вікіпедія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: акумулятор.Електри́чний акумуля́тор (від лат. accumulare — «нагромаджувати») — хімічне джерело електричного струму багаторазової дії, основна специфіка якого полягає в зворотності внутрішніх хімічних процесів, що забезпечує його багаторазове циклічне використання (через заряд-розряд) для накопичення електричної енергії та автономного електроживлення різноманітних електротехнічних пристроїв та систем. Електричний акумулятор належить до категорії вторинних хімічних джерел струму.
Принцип дії акумулятора заснований на зворотності хімічної реакції. Найпоширеніші електричні (кислотні та лужні) акумулятори накопичують хімічну енергію (внаслідок зворотних хімічних реакцій між речовиною електродів та електролітом), і віддають електричну енергію, будучи гальванічними елементами. Працездатність акумулятора може бути відновлена шляхом заряду, тобто пропусканням електричного струму в напрямку, зворотному напрямку струму при розряді: на від’ємному електроді (катоді) реакція окиснення замінюється реакцією відновлення, а на позитивному електроді (аноді) реакція відновлення змінюється на реакцію окиснення.
- Ємність акумулятора — це максимально можливий корисний заряд, що віддається повністю зарядженим акумулятором при розряді до найменшої допустимої напруги.
В міжнародні системі одиниць СІ ємність акумуляторів вимірюють в кулонах. На практиці використовується позасистемна одиниця Ампер-година: 1 А ⋅ год = 3600 Кл.
- Енергетична ємність — енергія, що віддається повністю зарядженим акумулятором при розряді до найменшої допустимої напруги.
В системі СІ енергетична ємність вимірюється в джоулях. На практиці використовується позасистемна одиниця Ват-година: 1 Вт ⋅ год = 3600 Дж.
При низьких температурах ефективність акумуляторів всіх електрохімічних систем різко знижується.[2] Разом з тим, NiCd акумулятори можуть працювати й при -40оС, у той час як температура -20оС є межею, при якому NiMH, SLA й Li-ion акумулятори припиняють функціонувати.[2]
Хоча акумулятор і може працювати при холодних температурах, але це зовсім не означає, що він автоматично може також бути заряджений при тих умовах. Сприйнятливість до заряду більшості акумуляторів при дуже низьких температурах надзвичайно обмежена і струм заряду за таких умов повинен бути зменшений до 0,1оС.[2]
Акумулятори широко застосовують в техніці: на автомобільному, морському, повітряному і залізничному транспорті, в радіотехніці, на телефонних і електричних станціях, електромобілях, для освітлення і сигналізації на штучних супутниках Землі, космічних апаратах тощо.
У 2016 році міжнародна енергетична компанія AES ввела в експлуатацію сховище електроенергії з батарей літій-іонних акумуляторів ємністю 20 МВт•год, під’єднане до єдиної енергосистеми Нідерландів, призначене для зберігання надлишку електроенергії від віднолюваних джерел енергії[3].
Склад, будова, принцип дії[ред. | ред. код]
Акумулятор, як і будь-яке хімічне джерело струму, складається з позитивного і негативного електродів та електроліту, в який вони занурені. Різниця потенціалів, що виникають на межі стикання електродів з електролітом, утворює ЕРС акумулятора (або напругу акумулятора при розімкнутому колі). Під час розряду акумулятора енергія хімічних реакцій перетворюється на електричну енергію; при зарядці, навпаки, електрична енергія перетворюється на хімічну.
Стартерна акумуляторна батарея виконана у формі системи із декількох електрохімічних комірок. Послідовно з’єднані електрохімічні комірки називають «батареєю». [1]Акумуляторна батарея може бути виконана із декількох електрохімічних комірок, об’єднаних в один електричний ланцюг. Ці комірки сполучені електрично і конструктивно для отримання необхідних значень струму і напруги. Використовується, зокрема, як джерело енергії для живлення тягових електродвигунів акумуляторних електровозів. Основні параметри, які характеризують такий акумулятор, — електрорушійна сила, напруга, внутрішній опір, струм та ємність.
В акумуляторах глубокого заряду-розряду (поїздів, човнів, автонавантажувачів), автомобільних акумуляторах (забезпечують постійну подачу струму протягом тривалого періоду часу) енергію виробляють елементи — група свинцевих пластин покритих окисом свинцю і кислотою.[4] Свинцеві решітки покриті окисом свинцю і кислотою називають пластинами. Поперемінно чергуючи позитивні і негативні пластини складені стопками і вставлені у футляри називають елементами.
Лужні залізонікелеві акумулятори (що застосовуються частіше) у порівнянні з кислотними свинцевими мають ряд переваг: можуть зберігатися в розрядженому або напіврозрядженому стані, не виходять з ладу в результаті коротких замикань, мають більший строк служби. Переваги кислотних А.б.: вищий ККД, вища розрядна напруга, менший внутрішній опір. На шахтах в А.б. використовують кислотні (свинцеві) і лужні (залізонікелеві) акумулятори.
Акумуляторний завод в Тюмені освоїв технологію промислового випуску акумуляторів 3СТ-55А в 1986 році.[5]
Нині одним з найбільших в Європі виробників стартерних акумуляторних батарей є Національна акумуляторна корпорація «ISTA».
Розрізняють кислотні (свинцеві) і лужні акумулятори.
Кислотні акумулятори мають високу номінальну напругу (2 В), малий внутрішній електричний опір та відносно високий коефіцієнт корисної дії (до 0.85). Проте невеликий термін служби, недостатня міцність та незадовільна робота при низьких і високих температурах обмежують їх застосування.
Лужні акумулятори мають ряд переваг перед кислотними: вони міцніші, не бояться перевантажень, добре працюють в широкому інтервалі температур, невимогливі до виробничих умов. Основні їх недоліки: низький ККД (до 60 %) і напруга (1,2; 1,25; 1,33 В).
За складом електродів (активної маси) лужні акумулятори поділяють на:
- Кадмій-нікелеві;
- Залізо-нікелеві;
- Цинк-нікелеві;
- Срібло-цинкові.
За способом утримання електродів акумулятори поділяють на:
Безламельні акумулятори мають підвищену ємність і менші розміри. Останнім часом почали застосовувати стартерні залізо-нікельові акумулятори, які працюють при низьких температурах краще, ніж кислотні. Для одержання великих імпульсних струмів при низьких і високих температурах та значних змінах атмосферного тиску застосовують срібло-цинкові акумулятори.
Кадмійо-нікельові акумулятори можуть бути дуже малих розмірів — 1—3 см² (т. з. ґудзики), їх застосовують у слухових апаратах для глухих та в напівпровідникових радіоприладах. Лужні акумулятори виробляють сухими.
Порівняння[ред. | ред. код]
Електричні та експлуатаційні характеристики акумулятора залежать від матеріалу електродів і складу електроліту. Зараз найбільш поширені такі акумулятори:
- Примітки
Задля лаконічності, записи в таблиці було скорочено. Для повного описання, дивіться окремі статті про кожний тип.
- a Номінальна напруга елементу, Вольт.
- bЩільність енергії = накопичена енергія/вага або енергія/об’єм, в трьох одиницях вимірювання
- cПитома потужність = потужність/вага, Вт/кг
- dКоефіціент корисної дії заряду/розрядки у відсотках, %
- e Енергія/вартість споживання в Вт*г/US$ (приблизно)
- j Безпечна для працездатності акумулятора глибина розряду
- f Коефіцієнт саморозряду у відсотках на місяць
- g Кількість робочих циклів
- h Тривалість періоду працездатності, років
- i До VRLA або рекомбінантів належать гелеві акумулятори та абсорбційні скляні пластинки
- p Пілотне виробництво
- r В залежності від кількості циклів розряду
- А. В. Зирін. Акумулятор // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Автомобильные акумуляторы . — Киев: Гостехиздат УССР, 1962. — 120 с. : ил.
- Гальванічні елементи та акумулятори : популярний виклад теоретичних основ роботи первинних та вторинних електричних елементів для учнів електротехнічних профшкіл / М. Миколайчук. — Харків ; Київ : Енерговидав, 1932. — 112 с. : іл.
- Електричні акумулятори. Теорія. Будова. Експлоатація / Д. Тарнавський. — Авґсбурґ: Українська книга, 1946. (PDF-файл)
- Електрохемія в промисловості / З. Янкелевич, І. Шека; АН УРСР; Інститут хемії. – Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1937. – 147 с.
- Електрохімічна енергетика. Герметичні лужні акумулятори: улаштування, виробництво, розрахунки : навч. посіб. / Нефедов В. Г., Поліщук Ю. В. ; ДВНЗ «Укр. держ. хім.-технол. ун-т». — Дніпро : ДВНЗ УДХТУ, 2017. — 177 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 176-177. — 300 пр.
- Електрохімічна енергетика : свинцеві акумулятори : улаштування, виробництво, розрахунки : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.Г. Нефедов, Ю.В. Поліщук ; Міністерство освіти і науки України, ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет». — Дніпро : ДВНЗ УДХТУ, 2016. — 292 с. : іл., табл., схеми. — ISBN 9789668018978.
- Основи будови та експлуатації акумуляторних батарей : навч. посіб. / М. Б. Шелест, П. І. Гайда ; М-во освіти і науки України, Сум. держ. ун-т. – Суми : Сум. держ. ун-т, 2014. – 210 с. : іл. – Бібліогр.: с. 183 (5 назв). – ISBN 978-966-657-530-5
- Системи акумулювання і перетворення енергії відновлювальних джерел : дис… д-ра техн. наук: 05.14.08 / Кудря Степан Олександрович ; НАН України, Інститут електродинаміки. — К., 1996. — 549 л.
- Системи електроспоживання та електропостачання промислових підприємств : Підручник для ВНЗ ІІІ-ІV р.а. / Шестеренко В. Є. — Вінниця: Нова Книга, 2004. — 656 с. — ISBN 966-7890-82-1 (читати он-лайн; DjVu-файл)
- С. С. Деордиев. Аккумуляторы и уход за ними : (пособие аккумуляторщику). — Киев : Техніка, 1985. — 136 с. : ил. — (Библиотека рабочего. Энергетика)
- Crompton T. R. Battery Reference Book. — 3rd ed. — Newnes, 2000. — ISBN 07506-4625-X.
Електроліти в сучасних акумуляторах Виконала учениця 9 -В
Електроліти в сучасних акумуляторах. Виконала: учениця 9 -В класу Шулякова Катерина
Мета: — Дати визначення терміну «акумулятор». — Дізнатися про використання акумуляторів і їх види. — Розглянути проблеми, що можуть виникнути у результаті неправильного використання акумулятора.
Акумулятор і принцип його дії. Акумулятори — це хімічні джерела струму з оборотним процесом: вони можуть віддавати енергію, перетворювати хімічну енергію в електричну або накопичувати енергію, перетворюючи електричну енергію в хімічну.
Таким чином, акумулятор поперемінно то розряджається, віддаючи електричну енергію, то заряджається від будь-якого джерела постійного струму.
Використання акумуляторів. Акумулятори використовуються для накопичення енергії та автономного живлення різноманітних споживачів. широко застосовують в техніці: на автомобільному, морському, повітряному і залізничному транспорті, в радіотехніці, на телефонних і електричних станціях, електромобілях, для освітлення і сигналізації на штучних супутниках Землі, космічних апаратах тощо.
Акумулятор Кислотні(свинцеві) Лужні
Кислотні акумулятори мають високу номінальну напругу, Кислотні акумулятори малий внутрішній електричний опір та відносно високий коефіцієнт корисної дії. Проте невеликий термін служби, недостатня міцність та незадовільна робота при низьких і високих температурах обмежують їх застосування. Лужні акумулятори мають ряд переваг перед Лужні акумулятори кислотними: вони міцніші, не бояться перевантажень, добре працюють в широкому інтервалі температур, невимогливі до виробничих умов. Основні їх недоліки: низький ККД (до 60 %) і напруга (1, 2; 1, 25; 1, 33 В).
Срібло-цинкові Цинк-нікелеві; Лужні акумулятори (за складом електродів) Залізо-нікелеві Кадмій-нікелеві;
В останні роки було винайдено ще два види акумуляторних батарей. В літієво-полімерному елементі замість рідкого електроліту використовується полімерна плівка. Як правило, подібні батареї відрізняються високою щільністю заряду і дуже невеликими розмірами. Завдяки цим якостям подібні батареї використовуються у малогабаритних пристроях, наприклад, в телефонах. Іншим новим видом стали гелеві акумулятори. Роль електроліту в них грає силікагель. Ця желеподібний, трохи підсушений прошарок між електролітами пронизаний сотнями мікроскопічних тріщин. Речовини, випаровувані електролітами, вбираються в гель і перетворюються в рідину. Таким чином, більша частина шкідливих випарів залишається всередині акумулятора.
Які проблеми можуть виникнути у разі неправильного використовування акумулятора? Як і будь-який пристрій, акумуляторні батареї схильні до проблем під час експлуатації. Основними факторами, які призводять до зменшення ресурсу, є процеси сульфації, недостатній час заряду, часті процеси заряду і розряду, глибокий розряд, наявність металевого нальоту на стінках сепаратора. Наразі неправильного використанная акумулятора можуть втрачати зв’язки пластина і решітка; решітка може кришитися і втрачати свою структуру; також может відбуватися осипання свинцю; втрачання акумулятором ємності; зниження маси пластин, їх обсипання та деградування; старіння акумулятора.
Висновок Розширили свої знання про акумулятор і дізналися про їх використання, види та проблеми у разі неправильного використання. Дякую за увагу!
Дослідники з Національної лабораторії Оак-Рідж (ORNL) розробили нову перспективну конструкцію акумуляторних батарей на основі твердого електроліту, до складу якого входить літій і сірка (Li-S). Такі акумуляторні батареї дешевші у виробництві і мають більш високу ємність накопичуваної енергії ніж традиційні літій-іонні акумулятори. Завдяки використання твердого електроліту, Li-S акумулятори більш довговічні і набагато більш безпечніші в експлуатації ніж акумулятори з рідким електролітом. Li-S акумулятори вважаються деякими експертами як наступники літій-іонних акумуляторних батарей. Вони надзвичайно легкі, що дозволяє використовувати їх для забезпечення польотів на сонячній енергії, вони дешеві у виробництві, досить довговічні і демонструють високе значення показника енергетичної ємності. Але, нажаль, ця технологія ще достатньо «сира», і її головною проблемою є проблема підходящого електроліту, оптимальний склад якого поки ще не був знайдений. У попередніх спробах створення Li-S акумуляторів дослідники використовували рідкі електроліти. Але використання рідкого електроліту є монетою з двома сторонами, з одного боку — рідина, наповнена іонами, є чудовим провідником електричного струму, але з іншого боку рідкий електроліт деградує з часом і зі збільшенням кількості циклів зарядження-розрядження це призводить до передчасного виходу батареї з ладу. Крім цього, деякі рідкі електроліти вогненебезпечні, що є суттєвою проблемою при експлуатації акумуляторних батарей. Але тепер, за словами дослідників, їм вдалося знайти вирішення вищевказаних проблем. Ним став новий склад твердого електроліту, основою якого стало поєднання літію і полісульфідфосфатів, багатих сіркою матеріалів з високою питомою електричною провідністю. «Наша технологія, у якій використовується твердий Li-S-електроліт, позбавлена більшої частини недоліків, якими володіють акумулятори з рідким електролітом» — розповідає доктор Ченгду Лянг (Dr. Chengdu Liang), — «Дослідні зразки Li-S батарей витримують без погіршення їх характеристик велику кількість циклів, не втрачаючи ємність, як літій-іонні акумулятори». Дослідні зразки Li-S акумуляторів після 300 циклів зарядження-разрядження, проведених при температурі у 60 градусів за шкалою Цельсія, зберегли питому ємність у 1200 мА*год / г. Для порівняння, аналогічний показник літій-іонних акумуляторів становить 140-170 мА*год / г, але Li-S акумулятори виробляють половину напруги, яку виробляють літій-іонні акумулятори. Тому восьмикратне збільшення ємності енергії призводить фактично до чотириразового збільшення ємності акумуляторної батареї. У складі Li-S акумуляторної батареї використовується сірка, яка у великих кількості утворюється як побічний продукт нафтопереробки. Це дозволить використовувати розроблену технологію, як один із способів утилізації промислових відходів, які накопичуються у великих кількостях. У даний час нова технологія виробництва Li-S акумуляторів знаходиться у вигляді, що не дуже підходить для практичної її реалізації. Але доктор Ліенг і його група подали патентну заявку і після оформлення відповідного патенту планують доопрацювати технологію до потрібного рівня, який дозволить налагодити масове виробництво нових акумуляторних батарей. |
склад і властивості — Акумулятор
Електроліт для акумуляторів: склад і властивості
Пластиковий корпус і два контакти для підключення проводів. Саме так видається автомобільний акумулятор більшості сучасних власників авто. Однак щоб експлуатувати його максимально ефективно, безпечно і без несподіваних сюрпризів, про батареї варто знати трохи більше.
Сьогодні мова піде про таку важливою складовою конструкції авто і мото акумуляторів, як електроліт. Він являє собою розчин сірчаної кислоти, яка вважається, мабуть, одним з ключових хімічних сполук у світі. Це зумовлено широким спектром її застосування. Розчин сірчаної кислоти продається під різними найменуваннями, які залежать від ступеня фортеці, а також рівня чистоти. Наведемо кілька типових прикладів:
- Камерна кислота — розчин сірчаної кислоти з водою в пропорції 60:40 до 70:30.
- Баштова кислота — розчин з співвідношенням від 75:25 до 82:18.
- Купоросное олія з вмістом сірчаної кислоти до 97%.
- 100% сірчана кислота — моногідрат.
Якщо говорити про максимальну фортеці, одержуваної способом випарювання, то цей параметр може досягати 98,5%. Однак для заправки акумуляторних батарей ключове значення набуває чистота розчинів купоросного масла з хімічної точки зору.
Відзначимо також, що концентрованої сірчаної кислотою називається абсолютно прозора рідина, що не має ні кольору, ні запаху. Вона має консистенцію легкого масла. Її питома вага складає 1б84 при температурі 15°С. В ній міститься приблизно 95% сірчаної кислоти. Концентрат може змішуватися з водою у будь-якій пропорції. Виготовляючи електроліт в побутових умовах, слід пам’ятати, що змішування води та кислоти викликає виділення значної кількості тепла. Температура кипіння концентрованої сірчаної кислоти становить 338 градусів Цельсія.
Цікавим фактом з курсу хімії є скорочення об’єму розчину. Примітно те, що при змішуванні двох обсягів сірчаної кислоти і води, відповідно, їх підсумковий обсяг буде менше, ніж сумарний.
Також зверніть увагу на те, що питома вага або щільність електроліту авто мото або акумулятора має безпосередню залежність від тих температур, при яких працюють акумулятори. Так, при експлуатації в умовах низьких температур потрібен більш щільний електроліт. А в жарких країнах — навпаки — щільність електроліту свідомо знижується. Це пояснюється тим, що при таких температурах істотно підвищується хімічна активність розчину.
На закінчення відзначимо, що щільність електроліту також залежить від того, в яких режимах експлуатується батарея. Так, даний параметр для тягових акумуляторів зазвичай становить 1.26 кгс м³. пускові та освітлювальні джерела живлення мають щільність 1.3 кгс м³ і т. д. Для автомобільних акумуляторних батарей ця характеристика читається нормою, коли складає 1.28 кгс м³ .
Короткий опис статті: електроліт для акумуляторів Електроліт для акумуляторів: склад і властивості Електроліт для акумуляторів: склад і властивості
Джерело: Електроліт для акумуляторів: склад і властивості
Post Views: 1 929
Електроліта густина для АКБ залежить на строк служби! — Акумулятор
Електроліт для акумуляторів шляхи вирішення можливих проблем!
Електроліт в акумуляторі є середовищем, в якому відбуваються хімічні реакції, що дозволяють накопичувати електричну енергію і віддавати її. Отже, за якими показниками оцінюватимуть електроліт і як вирішувати проблеми пов’язані з ним? Розглянемо по порядку.
Характеристики електроліту для автомобільних АКБ
Електроліт в автомобільних АКБ являє собою не що інше, як розчин концентрованої сірчаної кислоти h3SO4 в дистильованій воді h3O.
Кислота максимальної концентрації володіє щільністю 1,84 г/см?, але для приготування електроліту найчастіше використовується водний розчин 1,40 г/см?. Розведення h3SO4 водою призводить до надзвичайно великим виділенням тепла. Для приготування електролітів повинна використовуватися тільки спеціальна сірчана кислота для АКБ, має високий ступінь очищення. Вимоги до неї регламентуються ГОСТ 667-73. Будь-які домішки, навіть у малих кількостях, зменшують термін служби.
найважливіший показник – це щільність електроліту в акумуляторі. Вона повинна бути в діапазоні від 1,07 до 1,30 г/см?, що відповідає масової частки сірчаної кислоти у воді від 28 до 40%. Показники щільності електроліту в усіх довідкових посібниках та інструкціях завжди даються приведеними до температури 15°с. Якщо температура відрізняється, то вноситься поправка, відповідно до наведеної таблиці.
Таблиця 1. Поправки щільності в залежності від температури
У вас інжектор і ви хочете зекономити на паливі? Тоді вам сюди: Установка ГБО 4 покоління
Як вибрати правильний відеореєстратор? http://mylandrover.ru/parts/aks/kak-vybrat-avtomobilnyj-videoregistrator.html детально Розбираємо на що потрібно звертати увагу.
Перевірка електроліту в АКБ
Таку операцію необхідно проводити два рази на рік – перед літнім і зимовим сезоном.
Для перевірки знадобляться:
- Прилад для визначення щільності електроліту – ареометр (денсиметр). Його можна купити недорого в будь-якому автомагазині, а він прослужить довгі роки.
- Скляна трубочка діаметром 5 мм, при її відсутності – аркуш чистого паперу.
Щоб дізнатися, як перевірити електроліт в акумуляторі, необхідно визначитися за якими показниками він перевіряється. Головними з них є щільність і рівень. Як їх перевірити?
Таблиця 2. Визначення ступеня зарядженості АКБ
У таблиці наведено значення при температурі навколишнього повітря 20-25°С. При недостатній щільності необхідно проводити зарядку АКБ, при якій щільність повинна підвищуватися.
Наступний важливий показник, який вимагає контролю – це рівень електроліту в акумуляторі. Він повинен бути на 10-15 мм вище пластин.
Для його вимірювання необхідно опустити скляну трубочку перпендикулярно в банку АКБ до тих пір, поки нижній торець трубки не упреться в пластину. Потім заткнути верхній торець пальцем і витягнути. Кількість води в трубочці покаже рівень. Якщо він недостатній, то в банку додається дистильована вода. Саме вона википає при кипінні електроліту.
Додавати електроліт не треба ні в якому разі! Таким некоректним дією можна занапастити АКБ. Якщо трубочка, можна опустити в банку згорнутий шматочок чистого паперу. За рівнем її намокання можна судити про рівень електроліту.
З невеличкими термічними прогарами на глушнику допомагає впоратися герметик для глушника
Порядок оформлення ДТП ви знайдете тут .
Вимоги до густини електроліту в різних кліматичних зонах
Відомо, що щільність електроліту в акумуляторі взимку краще мати вище, так як більш щільний електроліт замерзає при більш низькій температурі. Влітку показники щільності краще мати нижче, так як більш низька щільність сприяє довгого життя АКБ.
Досвідчені акумуляторники вміють підняти щільність електроліту акумулятора шляхом додавання коригуючого розчину 1,4 г/см? або знизити додаванням дистильованої води.
Однак автолюбителям не рекомендується це робити, так як неправильне дію швидко виведе з ладу дорогу АКБ. Тому для різних кліматичних зон прийняті усереднені показники щільності, з якими можна експлуатувати АКБ круглий рік. Ці показники зведені в таблицю.
Приготування електроліту
У більшості випадків АКБ продаються вже залиті електролітом і повністю готові до експлуатації. Але іноді продаються так звані сухозаряженниє батареї, які вимагають заливки електроліту. Найкраще автолюбителям купувати готовий електроліт потрібної щільності для їх кліматичного району, але буває, що електроліт доводиться готувати самому.
Що для цього потрібно?
- Сірчана кислота щільністю 1,84 г/см? або 1,40 г/см? (що краще) в необхідній кількості.
- Дистильована вода.
- Мірна хімічна посуд, в якої можна точно відміряти об’єм рідини.
- Чистий скляний, ебонітовий або поліетиленова посуд, де буде готуватися електроліт.
- Скляна або ебонітовий паличка для розмішування.
- Засоби захисту: окуляри, рукавички.
Під час приготування електроліту дотримуються наступні правила.
- Вливати воду в сірчану кислоту заборонено! Це може призвести до закипання, виникнення бризок води та кислоти і, як наслідок, сильним хімічних опіків. Можна вливати тільки сірчану кислоту у воду дуже тонкою цівкою.
- Вливати кислоту слід невеликими порціями, а потім помішувати розчин паличкою.
По закінченні обов’язково контролювати щільність ареометром.
При приготуванні електроліту слід знати скільки електроліту в акумуляторі.
У різних акумуляторів найпоширенішою ємності у легкових автомобілів 55-60 А*год вона може варіюватися від 2.6 до 3,7 літра. Тому для заливки однієї АКБ краще приготувати 4 літра електроліту.
Кількість води та кислоти для приготування потрібного електроліту зведені в наступну таблицю.
Таблиця 4. Кількість дистильованої води, сірчаної кислоти або її розчину 1,40 г/см?, необхідне для приготування 1 л електроліту потрібної щільності
Заливання електроліту в АКБ. Підготовка до експлуатації
Заливання електроліту виробляють за допомогою скляної або поліетиленовою воронки і скляного кухля до рівня 10-15 мм над пластинами. Після цього АКБ залишають просочуватися на 2 години. Щільність при цьому може впасти.
Далі, акумулятор заряджають струмом у 10 разів меншим його ємності (наприклад, для акумулятора 60 А*год струм заряду – 6 А) протягом 4 годин. Після контролю щільності і рівня електроліту АКБ готова до роботи.
Рішення можливих проблем
В процесі експлуатації акумулятора можуть виникнути проблеми, які потребують оперативного вирішення. Найбільш типовими є:
- зимові морози в акумуляторі замерз електроліт. У цьому випадку необхідно зняти з АКБ автомобіля, занести в тепле приміщення і залишити відтавати природним чином протягом доби.
Якщо корпус АКБ здувся і лопнув, то можна сміливо здавати акумулятор в пункти прийому металів. До подальшої експлуатації він непридатний. Якщо корпус цілий і електроліт на місці, то слід поставити його заряджатися малим струмом 1 А на термін 2 доби, періодично контролюючи щільність. Якщо щільність підвищується, то акумулятор «бере» заряд і є надія, що він прослужить ще якийсь час.
- Буває, що при повному розряді акумулятор відмовляється «брати» заряд. Це виражається у тривалому відсутності зміни щільності. Останньою надією реанімувати таку батарею є заміна електроліту в акумуляторі.Для цього організується злив старого електроліту, АКБ промивається дистильованою водою і після повного зливу води заливається новий електроліт. Після закінчення 2 годин, відпущених на просочення пластин, можна спробувати зарядити акумулятор невеликим струмом 0,5-1 А протягом тривалого часу – до двох діб. Якщо щільність електроліту зростає, то є надія, що він прослужить певний час. Заряджати його слід до тих пір, поки щільність і напруга заряду не залишаться постійними протягом 2 годин.
Щоб отримати стабільний температурний режим роботи двигуна, необхідно чітко розуміти будь заливати антифриз .
Маркування шин і дисків http://mylandrover.ru/parts/tyres/rasshifrovka-markirovki-shin.html сприяє правильному вибору в залежності від марки автомобіля. Дізнайтеся більше.
Висновки
- Від якості електроліту багато в чому залежить надійна і довга робота акумулятора.
- Густину і рівень електроліту необхідно контролювати мінімум два рази на рік, перед зміною сезонів.
- При падінні рівня електроліту в банках АКБ слід доливати дистильовану воду.
- Для заливки сухозаряженных АКБ краще застосовувати готовий електроліт потрібної щільності від відомих виробників.
- Самостійне приготування електроліту слід робити тільки в крайніх випадках, дотримуючи всі правила техніки безпеки, і користуючись захисними засобами.
На відео докладно розказано як перевірити щільність електроліту в акумуляторі
Короткий опис статті: електроліт для акумуляторів Застосування якісного електроліту в акумуляторній батареї та постійний контроль за його параметрів дозволить тривалий час експлуатувати АКБ. щільність електроліту в акумуляторі,рівень електроліту в акумуляторі,як перевірити електроліт в акумуляторі,скільки електроліту в акумуляторі,в акумуляторі замерз електроліт,підняти щільність електроліту акумулятора,щільність електроліту в акумуляторі взимку,заміна електроліту в акумуляторі
Джерело: Електроліт для акумуляторів: все що вам необхідно знати, щоб збільшити термін служби АКБ
Post Views: 9 648
Який рівень електроліту повинен бути в акумуляторі? рекомендації
Сучасний автомобіль обов’язково має вскладі своєї системи акумуляторну батарею. Вона відповідає за старт роботи мотора, а також всю електрику машини. При проведенні техобслуговування слід усувати забруднення акумулятора, а також перевіряти рівень його заряду.
Процедуру виміру можна зробити самостійно. Для цього, в першу чергу, слід дізнатися, який рівень електроліту повинен бути в акумуляторі. Досвідчені автомеханіки готові дати ряд рекомендацій щодо проведення обслуговування батареї автомобіля.
особливості пристрою
Перед тим, як дізнатися, який рівень електроліту повинен бути в акумуляторі, Необхідно вивчити докладніше його пристрій. Існує два типи батарей. Їх поділяють на обслуговуються і обслуговуються акумулятори. Останнім часом більшою популярністю користується другий тип пристроїв.
Обслуговуються акумулятори мають можливість припотреби залити електроліт всередину. Однак для цього потрібні певні інструменти. Необслуговувані батареї після вичерпання свого ресурсу замінюються новим пристроєм. Коли такий акумулятор буде непридатний для експлуатації, індикатор буде світитися тьмяним зеленим світлом. В цьому випадку продовжити термін експлуатації батареї не можна.
Електроліт створює певне середовище, якаакумулює електрику за допомогою хімічної реакції. Цей розчин є концентрованою сірчаною кислотою в дистильованої воді. Коли ці дві речовини взаємодіють між собою, виділяється велика кількість тепла.
щільність електроліту
розглядаючи, який повинен бути рівень електроліту, Необхідно сказати про його допустимої щільності. Сірчана кислота в чистому вигляді характеризується досить високим значенням цього показника. Щільність її дорівнює 1,8 г / см ³.
Електроліт ж в акумуляторі не повинен перевищуватирівень 1,44 г / см³. Щільність може коливатися від 1,07 до 1,3 г / см³. Температура суміші при цьому становитиме близько + 15 ° С. Якість сірчаної кислоти має бути високим. В іншому випадку акумулятор може швидко прийти в непридатність.
Низький рівень електроліту сприяє висиханню внутрішніх пластин пристрою. Відновити акумулятор при цьому буде неможливо. Тому важливо знати, як проводиться заправка батареї.
Чому змінюється рівень?
Рівень електроліту в автомобільному акумуляторі може змінюватися в силу природних причин. Вважається нормальним, якщо кількість рідини в ємності батареї знаходиться над її пластинами на кордоні 11-15 мм.
Оцінка кількості електроліту проводитьсявізуально. Зменшення його відбувається через випаровування води з розчину. При цьому збільшується концентрація сірчаної кислоти. Щільність розчину буде вище початкового значення.
Якщо в процесі експлуатації машини поєднуютьсяодночасно всі несприятливі чинники, ресурс акумулятора може бути вичерпаний практично за 1 місяць. Якщо водій помітив навіть невеликі збої в системі бортової електроніки, він повинен оглянути акумулятор і визначити рівень внутрішнього вмісту.
Зміна рівня при експлуатації
Перед тим, як перевірити рівень електроліту в акумуляторі, Потрібно знати особливості його зміни приексплуатації пристрою. З плином часу він постійно падає, не залежно від того, чи була придбана дорога батарея або дешева. Від реле-регулятора залежить швидкість цього процесу. Якщо цей елемент обладнання несправний, рідина швидко википає. Причому терміни цього процесу можуть бути дуже стислими.
Як стверджують експерти, при підвищенні напругина клемах до 14,5 В, якщо несправний реле-регуляторі, електроліт википає всього за пару днів. Пристрій, швидше за все, зажадає повної заміни. Відновити його не вийде.
Якщо акумулятор сильно нагрівається, з’являються бризки від закипаючого електроліту, необхідно терміново вживати заходів. При високій напрузі буде виходити повітря з отворів для заливання рідини.
Визначення рівня електроліту
Існує два способи, як перевірити рівень рідини в автомобільному акумуляторі. Перший підходить власникам батарей, на корпусіяких є мітки. Дві паралельні лінії вказують на мінімальну та максимальну кількість розчину, що знаходиться всередині ємності. Візуально оцінюється стан електроліту і приймається рішення про подальшу експлуатацію акумулятора.
Для пристроїв, в яких подібні міткивідсутні, існує інший спосіб оцінки кількост